спочинок

-нку, ч.

Відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.; відпочинок. || Проведення часу без праці, на дозвіллі. || Коротка перерва під час якоїсь дії; перепочинок.

••

Без спочи́нку — безперестанку, безперервно; не відпочиваючи.

Кімна́та спочи́нку — кімната, в якій відпочивають (на підприємстві, у водолікарні, на вокзалі і т. ін.).

Не дава́ти спочи́нку кому — а) не давати можливості відпочити кому-небудь; б) безперервно тривожити, непокоїти кого-небудь.